вирівнюватися
вирі́внюватися
-ююся, -юєшся, недок., вирівнятися, -яюся. -яєшся, док.
1》 Ставати рівним (про поверхню чого-небудь).
|| Набувати прямого положення; розправлятися.
|| Ставати рівномірним.
|| перен. Поступово позбавлятися хиб, вад.
2》 Набувати прямого вертикального або горизонтального положення.
3》 Розміщатися, ставати по прямій лінії (у рядах, колонах і т. ін.).
4》 Ставати струнким.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирівнюватися — вирі́внюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вирівнюватися — ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Ставати рівним, плоским, гладким. Коли ж дорога вирівнювалась або повзла далі вгору, одкидався [водій] на сидінні й запалював сигарету (І. Словник української мови у 20 томах
- вирівнюватися — ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися. Словник синонімів української мови
- вирівнюватися — ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Ставати рівним (про поверхню чого-небудь). Бік гори вирівнявся і знов заріс травою (Н.-Лев., II, 1956, 382); // Набувати прямого положення; розправлятися. На його видовжене .. Словник української мови в 11 томах