1. Словник української мови в 11 томах

вирівнювач

ВИРІ́ВНЮВАЧ, а, ч., техн. Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь.

Тричі на день комбайна зупиняють, підтяшують кріплення, оглядають пальці вирівнювачів і леза ножів (Кучер, Дорога.., 1958, 216);

Корені у вирівнювачі [бурякокомбайна СПГ-1] встановлюються так, щоб їх головки були на одному рівні. У цьому положенні корені переміщаються до ножа, який обрізає гичку (Механ. і електриф.., 1953, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирівнювач — вирі́внювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вирівнювач — -а, ч., тех. Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирівнювач — ВИРІ́ВНЮВАЧ, а, ч. Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь. Корені буряків у вирівнювачі бурякокомбайна встановлюються так, щоб їх головки були на одному рівні. Словник української мови у 20 томах