вирізка
ВИ́РІЗКА, и, ж.
1. Те саме, що виріза́ння 1.
Художня вирізка з листя дерев є давнім видом китайського народного мистецтва (з наук.-попул. літ.).
2. Стаття, замітка, цитата і т. ін., вирізані з друкованого видання.
Хтось прислав мені вирізки з львівських газет про свята Котляревського (М. Коцюбинський);
Він вийняв із блокнота охайно, вчетверо згорнуту вирізку з газети (Ю. Смолич);
У батькового сусіда по палаті над ліжком кілька фотографій у саморобних, старанно випиляних рамцях, жінка якась, юнак у гімнастерці з кубиками та ще вирізка кольорова з журналу – репродукція картини “Плавку дають” (О. Гончар).
3. Те саме, що ви́різ 1.
Наличники на дверях з вирізками і зарубками, неначе мережки на рушнику (О. Стороженко);
На один тонкий кінець кожного прутика насаджував [Ант] жолобчате залізце з вістрям, на другому робив вирізку або доточував костяний зуб (С. Скляренко).
4. М'ясо вищого сорту, вирізане з туші біля хребта.
Із туш великої рогатої худоби для смаження найбільш придатні вирізки, тонкий і товстий край (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)