вирізка
ВИ́РІЗКА, и, ж.
1. Те саме, що вирі́зування 1.
2. Стаття, замітка, цитата і т. ін., вирізані з друкованого видання.
Хтось прислав мені вирізки з львівських газет про свята Котляревського (Коцюб., III, 1956, 250);
Він вийняв із блокнота охайно, вчетверо згорнуту вирізку з газети (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 75);
На дошках лежали комплекти центральних і обласних газет, вирізки з фронтової преси, бойові листки (Кучер, Чорноморці, 1956, 117).
3. Те саме, що ви́різ 1.
Наличники на дверях з вирізками і зарубками, неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226);
На один, тонкий, кінець кожного прутика насаджував [Ант] жолобчате залізце з вістрям, на другому робив вирізку або доточував костяний зуб (Скл., Святослав, 1959, 8).
4. М’ясо вищого сорту, вирізане з туші біля хребта.
З туш великої рогатої худоби для смаження найбільш придатні вирізки, тонкий і товстий край (Укр. страви, 1957, 129).
Словник української мови (СУМ-11)