вирізьблений

ВИ́РІЗЬБЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́різьбити.

“Будував академік Бекетов” – вдарив йому в вічі .. напис, вирізьблений на стіні (І. Багмут);

Вирізьблені написи надавали печері якогось таємничого, сакрального духу (із журн.);

* Образно. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка);

І кожна бляшка, панцир, окуття, і на прикрасах вирізьблені драми – це панорами скіфського життя, увічнені по золоту майстрами (Л. Костенко);

// ви́різьблено, безос. пред.

Вгорі стеля з балками, що опираються на сволок, де вирізьблено цитату із Cвятого Письма (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. вирізьблений — ви́різьблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вирізьблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізьбити. || вирізьблено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирізьблений — Ви́різьблений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вирізьблений — ВИ́РІЗЬБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́різьбити. "Будував академік Бекетов" вдарив йому [Галієнку] в вічі.. напис, вирізьблений на стіні (Багмут, Опов., 1959, 75); Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Л.  Словник української мови в 11 томах