вирізьблений
ВИ́РІЗЬБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́різьбити.
"Будував академік Бекетов" вдарив йому [Галієнку] в вічі.. напис, вирізьблений на стіні (Багмут, Опов., 1959, 75);
Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Л. Укр., ІІІ, 1952, 664);
Засміявся Федір Дмитрович, показуючи на цілий виводок вирізьблених з чорного дуба ведмедів, який панував на директорському столі (Загреб., Спека, 1961, 57).
Словник української мови (СУМ-11)