вирізьблюватися
ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́РІЗЬБИТИСЯ, иться, док.
1. Виділятися різко окресленими лініями, контурами.
Поволікся [Сашко] до скирти соломи, що вирізьблювалася на пагорку (О. Десняк);
Мідно-червоні шати розлогих дубів яскраво вирізьблювалися на тлі суцільної стіни зелених ялин (А. Хижняк);
На верхів'ї гори, на фоні голубого неба яскраво вирізьбилась постать Зіньки (А. Шиян);
// перен. Чітко вимальовуватися, поставати в уяві.
В уяві вирізьблювалася чепурненька хатка, передом до вулиці (Іван Ле);
В його уяві знову чітко вирізьбився образ матері, яка зараз .. жне жито (О. Десняк);
Не вирізьбився у пам'яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (А. Хижняк).
2. тільки недок. Пас. до вирі́зьблювати.
Часто статуї вирізьблювались у скелях і бували величезного розміру (з наук.-попул. літ.);
Спершу колеса вирізьблювались із суцільного шматка деревини, пізніше виготовляли дво- і трискладові диски коліс (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)