вирізьблюватися

ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́РІЗЬБИТИСЯ, иться, док.

1. Виділятися різко окресленими лініями, контурами.

Поволікся [Сашко] до скирти соломи, що вирізьблювалася на пагорку (Десняк, II, 1955, 402);

Мідно-червоні шати розлогих дубів яскраво вирізьблювалися на тлі суцільної стіни зелених ялин (Хижняк, Тамара, 1959, 292);

На верхів’ї гори, на фоні голубого неба яскраво вирізьбилась постать Зіньки (Шиян, Баланда, 1957, 74);

// Чітко вимальовуватися, поставати в уяві.

В уяві вирізьблювалася чепурненька хатка, передом до вулиці (Ле, Опов. та нариси, 1950, 134);

В його уяві знову чітко вирізьбився образ матері, яка зараз у поліському колгоспі жне жито (Десняк, Опов., 1951, 50);

Не вирізьбився у пам’яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 155).

2. тільки недок. Пас. до вирі́зьблювати.

Часто статуї вирізьблювались у скелях і бували величезного розміру (Іст. середніх віків, 1955, 60).

Значення в інших словниках

1. вирізьблюватися — вирі́зьблюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вирізьблюватися — Вимальовуватися, викарбовуватися; (- погляди) формуватися.  Словник синонімів Караванського
3. вирізьблюватися — -юється, недок., вирізьбитися, -иться, док. 1》 Відзначатися різко окресленими лініями, контурами. 2》 тільки недок. Пас. до вирізьблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вирізьблюватися — ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́РІЗЬБИТИСЯ, иться, док. 1. Виділятися різко окресленими лініями, контурами. Поволікся [Сашко] до скирти соломи, що вирізьблювалася на пагорку (О.  Словник української мови у 20 томах
5. вирізьблюватися — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ...  Словник синонімів української мови