висварений

ВИ́СВАРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́сварити.

Явдоха знову промовчала, і перший раз у житті пішов Павло на роботу не висварений та не вилаяний жінкою (Григорій Тютюнник);

// ви́сварено, безос. пред.

Мене публічно ображено, незаслужено висварено – що лишається робити, як не йти з роботи? (з газ.).

Значення в інших словниках

1. висварений — ви́сварений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. висварений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висварити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висварений — ВИ́СВАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сварити. Явдоха знову промовчала, і перший раз у житті пішов Павло на роботу не висварений та не вилаяний жінкою (Тют., Вир, 1960, 134).  Словник української мови в 11 томах