висапувати
ВИСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САПАТИ, аю, аєш, док., що.
Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (звичайно про бур'ян).
Дерзке коріння пирію глибоко та міцно вростає в землю, і треба доброї сили, щоб висапувати його геть чисто (Л. Яновська);
// Очищати від бур'яну грядку, город, поле і т. ін. за допомогою сапи.
– Скільки ж ви висапуєте? Жінки переглянулись. – Та по двадцять п'ять сотих (О. Сизоненко).
Словник української мови (СУМ-20)