висапувати

ВИСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САПАТИ, аю, аєш, док., перех. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (звичайно про бур’ян).

Дерзке коріння пирію глибоко та міцно вростає в землю, і треба доброї сили, щоб висапувати його геть чисто (Л. Янов., І, 1959, 40);

// Очищати від бур’яну грядку, город, поле і т. ін. за допомогою сапи.

Значення в інших словниках

1. висапувати — виса́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висапувати — -ую, -уєш, недок., висапати, -аю, -аєш, док., перех. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (зазвичай про бур'ян). || Очищати від бур'яну грядку, город, поле і т. ін. за допомогою сапи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висапувати — ВИСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САПАТИ, аю, аєш, док., що. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (звичайно про бур'ян). Дерзке коріння пирію глибоко та міцно вростає в землю, і треба доброї сили, щоб висапувати його геть чисто (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. висапувати — Висапувати, -пую, -єш сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.  Словник української мови Грінченка