Словник української мови Грінченка

висапувати

Висапувати, -пую, -єш

сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. висапувати — виса́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. висапувати — -ую, -уєш, недок., висапати, -аю, -аєш, док., перех. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (зазвичай про бур'ян). || Очищати від бур'яну грядку, город, поле і т. ін. за допомогою сапи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висапувати — ВИСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САПАТИ, аю, аєш, док., що. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (звичайно про бур'ян). Дерзке коріння пирію глибоко та міцно вростає в землю, і треба доброї сили, щоб висапувати його геть чисто (Л.  Словник української мови у 20 томах
  4. висапувати — ВИСА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САПАТИ, аю, аєш, док., перех. Зрубувати в землі, дістаючи коріння сапою (звичайно про бур’ян). Дерзке коріння пирію глибоко та міцно вростає в землю, і треба доброї сили, щоб висапувати його геть чисто (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах