висвистування

ВИСВИ́СТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. висви́стувати, а також звуки, утворювані цією дією.

Збентежена й нерухома, я вже не чую ні шуму вітру, ані висвистування дротів на вулиці (О. Гуреїв);

Ось така ніч серед океану сама пробуджує в душі неспокій, чимось тривожить висвистування вітру в безмірах темряви (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. висвистування — висви́стування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. висвистування — -я, с. Дія за знач. висвистувати, а також звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висвистування — ВИСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висви́стувати, а також звуки, утворювані цією дією. Збентежена й нерухома, я вже не чую ні шуму вітру, ані висвистування дротів на вулиці (Гур., Осок. друзі, 1946, 57).  Словник української мови в 11 томах