висвистування
ВИСВИ́СТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. висви́стувати, а також звуки, утворювані цією дією.
Збентежена й нерухома, я вже не чую ні шуму вітру, ані висвистування дротів на вулиці (О. Гуреїв);
Ось така ніч серед океану сама пробуджує в душі неспокій, чимось тривожить висвистування вітру в безмірах темряви (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висвистування — висви́стування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- висвистування — -я, с. Дія за знач. висвистувати, а також звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висвистування — ВИСВИ́СТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висви́стувати, а також звуки, утворювані цією дією. Збентежена й нерухома, я вже не чую ні шуму вітру, ані висвистування дротів на вулиці (Гур., Осок. друзі, 1946, 57). Словник української мови в 11 томах