вискоком
ВИ́СКОКОМ, присл.
Підскакуючи, підстрибуючи; вистрибом.
Покликали – він вискоком біжить (Сл. Гр.);
[Ганна:] Чи ти, старий, помічаєш, що це з нашою Ольгою: в поле то вискоком іде, а як вернеться з поля, то сумує знову? (М. Кропивницький);
Соня .. швидко те-се на себе – вискоком iз сiней (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)