вислухання
ВИ́СЛУХАННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́слухати.
[Возний:] Панове! Втихомиртесь для вислухання декрету смертного (І. Кочерга);
– Тут говорили свідки й очевидці. По вислуханню [вислуханні] всіх цих контроверсій суд має перейти до пропозицій (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)