Словник української мови у 20 томах

вислухання

ВИ́СЛУХАННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́слухати.

[Возний:] Панове! Втихомиртесь для вислухання декрету смертного (І. Кочерга);

– Тут говорили свідки й очевидці. По вислуханню [вислуханні] всіх цих контроверсій суд має перейти до пропозицій (Л. Костенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вислухання — -я, с. Дія за знач. вислухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вислухання — Вислуха́ння, -ня с. Выслушиваніе.  Словник української мови Грінченка