висліджування
ВИСЛІ́ДЖУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вислі́джувати.
Я хочу тільки позбавитись вічних думок, угадування, докопування, висліджування (В. Винниченко);
Цей далекий форт не був вільний від задушливої атмосфери миколаївської казарми, де пишно квітли висліджування й доноси (був і в укріпленні свій постійний донощик – надвірний радник Мєшков, про якого згадує Шевченко в щоденнику) (з наук. літ.);
Висліджування мисливських тварин – це особливе вміння, якого може навчити тільки тривалий досвід (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)