висмиканий

ВИ́СМИКАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́смикати.

Хлопці реготалися з її [Горпининої] вивернутої свитки, з її висмиканих кіс (Панас Мирний);

Кругом Христини на килимі валялись обрізки полотна, якісь шматочки, клаптики матерії, висмикані нитки з канви (І. Нечуй-Левицький);

Сорочка в нього була розхристана і висмикана, на м'язистій шиї висихав піт, видно, Павло тільки що випустив лопату з рук (Григорій Тютюнник);

* Образно. Просто мене горіла велика купчаста хмара з висмиканими зусібіч сонячними віхтями (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. висмиканий — ви́смиканий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. висмиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висмикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висмиканий — ВИ́СМИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́смикати. Горпина бігла прямо до поліції..; хлопці реготалися з її вивернутої свитки, з її висмиканих кіс (Мирний, І, 1954, 265).  Словник української мови в 11 томах