висмиканий

ВИ́СМИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́смикати.

Горпина бігла прямо до поліції..; хлопці реготалися з її вивернутої свитки, з її висмиканих кіс (Мирний, І, 1954, 265).

Значення в інших словниках

1. висмиканий — ви́смиканий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. висмиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висмикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висмиканий — ВИ́СМИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́смикати. Хлопці реготалися з її [Горпининої] вивернутої свитки, з її висмиканих кіс (Панас Мирний); Кругом Христини на килимі валялись обрізки полотна, якісь шматочки, клаптики матерії, висмикані нитки з канви (І.  Словник української мови у 20 томах