висмикання —
висмика́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
висмикання —
-я, с. Дія за знач. висмикати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
висмикання —
ВИСМИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висмика́ти. Запропоновано метод визначення рівня стискаючих напруг у муруванні експлуатованої будівлі, що ґрунтується на вимірюванні зусилля висмикання з нього фрагмента каменя (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах