висмикування
ВИСМИ́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. висми́кувати.
– Ага! Про висмикування. Я не висмикую, якщо й трапляються навіть сиві волосини. Я їх легенько підпалюю (О. Чорногуз);
Проріджувати посіви рекомендується після дощу або поливу висмикуванням, вищипуванням (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)