1. Словник української мови у 20 томах

висмикування

ВИСМИ́КУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. висми́кувати.

– Ага! Про висмикування. Я не висмикую, якщо й трапляються навіть сиві волосини. Я їх легенько підпалюю (О. Чорногуз);

Проріджувати посіви рекомендується після дощу або поливу висмикуванням, вищипуванням (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмикування — висми́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. висмикування — -я, с. Дія за знач. висмикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висмикування — ВИСМИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висми́кувати. Проріджувати посіви рекомендується після дощу або поливу висмикуванням, вищипуванням (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 214). Словник української мови в 11 томах