1. Орфографічний словник української мови

висмикування

висми́кування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмикування — -я, с. Дія за знач. висмикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. висмикування — ВИСМИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висми́кувати. – Ага! Про висмикування. Я не висмикую, якщо й трапляються навіть сиві волосини. Я їх легенько підпалюю (О. Чорногуз); Проріджувати посіви рекомендується після дощу або поливу висмикуванням, вищипуванням (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. висмикування — ВИСМИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. висми́кувати. Проріджувати посіви рекомендується після дощу або поливу висмикуванням, вищипуванням (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 214). Словник української мови в 11 томах