Словник української мови у 20 томах

високоногий

ВИСОКОНО́ГИЙ, а, е.

Який має високі ноги.

Йому було трохи більше сорока. Високоногий, довгорукий, високошиїй, живіт утягнутий, груди хоч і трохи запалі, але великі, плечі міцні (Б. Харчук);

Три червоні курки і зозулястий півень з'явились з-за хати. Потім два смугастих коти і худий як смерть, високоногий старий хорт (Ю. Логвин);

Лось – високонога тварина, із потужною грудною кліткою і важкою горбоносою головою (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)