високорозвинений
ВИСОКОРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е.
Який відзначається високим рівнем розвитку.
На сесіях ООН раз у раз постає питання про деколонізацію й допомогу від високорозвинених індустріальних країн відсталим, слабким державам третього світу, цебто вчорашнім колоніям (Б. Антоненко-Давидович);
Поряд з високорозвиненою промисловістю ремісників існувала широко розгалужена система торгівлі (І. Білик);
Українці – нація зі стародавньою високорозвиненою землеробською культурою (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)