високосортний
ВИСОКОСО́РТНИЙ, а, е.
Високого, найвищого сорту.
Зараз ось він [Мина] розкошує серед моря виведених селекціонерами високосортних сильних пшениць (О. Гончар);
На Поділлі та Волині існували величезні легкодоступні поклади високосортного кременю, із якого виготовляли знаряддя, що не поступалося за своїми технологічними якостями виробам із бронзи (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)