високотрав'я
ВИСОКОТРА́В'Я, я, с.
Трав'яниста рослинність заввишки 2–4 метри, що розвивається за підвищеної вологості повітря та ґрунту.
Коні поволі ступали звіриними стежками поміж високотрав'ям, що сягало буйноквіттям вище голів вершників (О. Бердник);
Для південно-східної частини Чернігівського Полісся характерними ознаками є переважання осокових евтрофних боліт і болотних угруповань високотрав'я (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)