Словник української мови у 20 томах

високотрав'я

ВИСОКОТРА́В'Я, я, с.

Трав'яниста рослинність заввишки 2–4 метри, що розвивається за підвищеної вологості повітря та ґрунту.

Коні поволі ступали звіриними стежками поміж високотрав'ям, що сягало буйноквіттям вище голів вершників (О. Бердник);

Для південно-східної частини Чернігівського Полісся характерними ознаками є переважання осокових евтрофних боліт і болотних угруповань високотрав'я (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. високотрав'я — -я, с. Трав'яниста рослинність висотою 2-4 м, що розвивається за підвищеної вологості повітря та ґрунту.  Великий тлумачний словник сучасної мови