високотрав'я

ВИСОКОТРА́В'Я, я, с.

Трав'яниста рослинність заввишки 2–4 метри, що розвивається за підвищеної вологості повітря та ґрунту.

Коні поволі ступали звіриними стежками поміж високотрав'ям, що сягало буйноквіттям вище голів вершників (О. Бердник);

Для південно-східної частини Чернігівського Полісся характерними ознаками є переважання осокових евтрофних боліт і болотних угруповань високотрав'я (з наук. літ.).