високотравний

ВИСОКОТРА́ВНИЙ, а, е.

Стос. до високотра́в'я.

Степ квітував. Незайманий, звіку неораний, високотравний (О. Гончар);

Високотравні обводнені болота характерні насамперед для лісостепу і степу, вони дуже поширені в пониззях заплав степових річок (у плавнях) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me