високотравний
ВИСОКОТРА́ВНИЙ, а, е.
Стос. до високотра́в'я.
Степ квітував. Незайманий, звіку неораний, високотравний (О. Гончар);
Високотравні обводнені болота характерні насамперед для лісостепу і степу, вони дуже поширені в пониззях заплав степових річок (у плавнях) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me