високохудожність
ВИСОКОХУДО́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. високохудо́жній.
Несправедливо було б не відзначити високохудожність образів героїв із творів І. Нечуя-Левицького (з навч. літ.);
Художньо-творча діяльність студентів мала дослідницький характер і полягала у виборі репертуару, його обґрунтуванні з настановою на цінність, високохудожність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)