високохудожність

ВИСОКОХУДО́ЖНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. високохудо́жній.

Несправедливо було б не відзначити високохудожність образів героїв із творів І. Нечуя-Левицького (з навч. літ.);

Художньо-творча діяльність студентів мала дослідницький характер і полягала у виборі репертуару, його обґрунтуванні з настановою на цінність, високохудожність (із журн.).