високоцінний

ВИСОКОЦІ́ННИЙ, а, е.

Дуже цінний своїми якостями, властивостями.

Високоцінна “Книга житія святих”, або “Четьї мінеї”, Димитрія Туптала до 1759 року виходила тільки в Києві, великого листового розміру (І. Огієнко);

Мед – високоцінний продукт, який містить багато вітамінів і швидко засвоюється організмом (із журн.);

Пропонований тонкостеблий сорт суданської трави є високоцінним для вирощування на сіно (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високоцінний — високоці́нний прикметник Орфографічний словник української мови