Словник української мови у 20 томах

висолювання

ВИСО́ЛЮВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. висо́лювати.

Висолювання риби.

2. хім. Виділяння розчиненої речовини з розчину додаванням іншої речовини (найчастіше солі), яка має більшу розчинність.

Велика кількість хлоридів може утворюватися в процесах концентрування розчинів, іонного обміну, висолювання тощо (з наук. літ.);

Висолювання застосовується в аналітичній хімії та хімічних виробництвах (висолювання мила, висолювання барвників і т. ін.) (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. висолювання — висо́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. висолювання — Высаливание — salting out — *Entsalzung — виділення речовини з розчину шляхом введення в нього іншої, як правило, добре розчинної речовини — висолювача. Висолювана речовина може виділятися у вигляді нової фази — твердого осаду, рідкої або газової фази.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. висолювання — -я, с. Дія за знач. висолювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. висолювання — ВИСО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. висо́лювати. Метод висолювання білків має вікову історію (Мед. ж., XXIII, 1, 1953, 33).  Словник української мови в 11 томах