Словник української мови у 20 томах

висолоплюватися

ВИСОЛО́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́СОЛОПИТИСЯ, иться; мн. ви́солопляться; док., розм.

Висуватися, вивалюватися з рота, пащі (про язик).

Ой як воно [сонце] пече! Голова пухне! Язик висолоплюється... (Остап Вишня);

Сатана вищирив зуби... витріщив очі; з рота запашів жар; висолопився червоний довгий язик (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. висолоплюватися — висоло́плюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. висолоплюватися — -юється, недок., висолопитися, -иться, док. Пас. до висолоплювати, висолопити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висолоплюватися — ВИСОЛО́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́СОЛОПИТИСЯ, иться; мн. ви́солопляться; док., розм. Висуватися, вивалюватися назовні з рота, пащі (про язик). Ой як воно [сонце] пече! Голова пухне! Язик висолоплюється… (Вишня, І, 1956, 178).  Словник української мови в 11 томах