висолоплюватися
ВИСОЛО́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́СОЛОПИТИСЯ, иться; мн. ви́солопляться; док., розм.
Висуватися, вивалюватися з рота, пащі (про язик).
Ой як воно [сонце] пече! Голова пухне! Язик висолоплюється... (Остап Вишня);
Сатана вищирив зуби... витріщив очі; з рота запашів жар; висолопився червоний довгий язик (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висолоплюватися — висоло́плюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- висолоплюватися — -юється, недок., висолопитися, -иться, док. Пас. до висолоплювати, висолопити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висолоплюватися — ВИСОЛО́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́СОЛОПИТИСЯ, иться; мн. ви́солопляться; док., розм. Висуватися, вивалюватися назовні з рота, пащі (про язик). Ой як воно [сонце] пече! Голова пухне! Язик висолоплюється… (Вишня, І, 1956, 178). Словник української мови в 11 томах