височенько

ВИСОЧЕ́НЬКО.

Присл. до височе́нький.

Тільки що піднялася [Пріська] височенько, бачить – між деревом щось за звір лежить (Панас Мирний);

Вже зіроньки гожі Сіяють на небі ясному, І вже височенько Ясний місяченько (Леся Українка);

Сонце вже підбилося височенько (І. Багмут).

Значення в інших словниках

1. височенько — височе́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. височенько — Присл. до височенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. височенько — ВИСОЧЕ́НЬКО. Присл. до височе́нький. Вже зіроньки гожі Сіяють на небі ясному, І вже височенько Ясний місяченько (Л. Укр., І, 1951, 20); Тільки що піднялася височенько [на гору], бачить — між деревом щось за звір лежить (Мирний, III, 1954, 60)...  Словник української мови в 11 томах
4. височенько — Височенько нар. ум. отъ високо.  Словник української мови Грінченка