виставлятися
ВИСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СТАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́ставляться; док.
1. Висуватися звідки-небудь.
З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Леся Українка);
// Показуватися або виступати наперед.
Йому захотілося припасти до тої шиї, якраз там, де вона виставлялася з грубої тканини (П. Загребельний);
Вкриті білою пеленою гори, що виставились одна поперед другої, ніби теж насторожилися (А. Турчинська).
2. Робити помітними які-небудь свої якості.
Перепрошую, на мене часом, як на того Івана, “находить”. Починаю виставлятися, ніби поганенький актор обласної філармонії на районній сцені (В. Дрозд);
Меласі страх як бажалось виставиться перед киянами, та ще як можна пишніше (І. Нечуй-Левицький).
3. тільки недок. Пас. до виставля́ти.
На бруствері окопу виставлялися не зовсім звичайні мішені (В. Кучер);
Картини художника виставлялися в різних галереях світу (з газ.);
Драма “Украдене щастя” І. Франка виставлялася на сцені майже всіх драматичних театрів (з наук. літ.);
До президії вперше виставлялася кандидатура Литчиного наймита (Г. Епік).
Словник української мови (СУМ-20)