виставлятися

ВИСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СТАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́ставляться; док.

1. Висуватися звідки-небудь.

З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Леся Українка);

// Показуватися або виступати наперед.

Йому захотілося припасти до тої шиї, якраз там, де вона виставлялася з грубої тканини (П. Загребельний);

Вкриті білою пеленою гори, що виставились одна поперед другої, ніби теж насторожилися (А. Турчинська).

2. Робити помітними які-небудь свої якості.

Перепрошую, на мене часом, як на того Івана, “находить”. Починаю виставлятися, ніби поганенький актор обласної філармонії на районній сцені (В. Дрозд);

Меласі страх як бажалось виставиться перед киянами, та ще як можна пишніше (І. Нечуй-Левицький).

3. тільки недок. Пас. до виставля́ти.

На бруствері окопу виставлялися не зовсім звичайні мішені (В. Кучер);

Картини художника виставлялися в різних галереях світу (з газ.);

Драма “Украдене щастя” І. Франка виставлялася на сцені майже всіх драматичних театрів (з наук. літ.);

До президії вперше виставлялася кандидатура Литчиного наймита (Г. Епік).