виставляти

ВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТАВИТИ, влю, виш; мн. ви́ставлять; док.

1. що. Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.).

Микола .. виставив вікно, поставив його коло стіни і поліз у кімнату (І. Нечуй-Левицький);

– Це – дурниця, вп'ятьох витягнемо [друкарський прес] через вікно, – потер руки Давиденко. – Хлопці виставлять раму, і собака не гавкне (Ю. Хорунжий).

2. що. Ставити, розміщувати де-небудь, забираючи звідкись.

Бджоли облітались, і дід з Дмитром урочисто заносять вулики в омшаник – хай там постоять тижнів зо два, а потім їх зовсім можна буде виставляти (М. Стельмах);

На моєму столі, потіснивши книги й письмове приладдя, він виставляє дюжину .. банок з медом, сметаною, варенням (В. Логвиненко);

Вiн простежив, як донька виставляє посуд з тацi, наморщив чоло (Р. Андріяшик);

Дерев'яні меблі .. протягом зими покололися. Тоді Ладишко їх виставив і купив собі металеві (М. Руденко);

// Ставити назовні, приладновуючи для чого-небудь.

Пастку виставили на кризі, недалеко від шхуни (М. Трублаїні).

3. кого, що, перен., розм. Проганяти, виводити, випроваджувати, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).

І от спостерігаю мерзенну картину: нетесаний швейцар виставляє з вестибюля інтелігентну жертву при золотому пенсне (А. Крижанівський).

4. що. Висувати що-небудь звідкись або з-за чогось.

Хазяїн, смішно вивертаючи ногами у прозорій воді, підпливає до берега, але з води не вилазить, тільки виставляє голову (В. Винниченко);

Тут Емене не витримала, .. виставила голову з-за дерева (М. Коцюбинський);

Гапка вже визирала, власне, виставила пласке обличчя з-за тину (Валерій Шевчук);

// Висувати вперед, випинати що-небудь.

Стрілець обережно зробив два кроки вперед і, виставивши гвинтівку, запитав: – Пропуск? (М. Трублаїні);

Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (О. Копиленко).

5. що. Представляти, демонструвати, поміщати що-небудь для публічного показу, огляду, продажу і т. ін.

Харчували нас [шевців] добре, бо ми майже щодня виставляли на лутку вікна новенькі чоботи (М. Чабанівський);

Очевидно, що зміна форми власності ніяк не позначиться на бажанні банків виставляти котирування своїх акцій (з газ.);

– З вашого, Григорію Тарасовичу, коня треба б негайно здерти шкуру, напхати соломою й виставити в музеї. Це – феноменальне явище (О. Довженко);

// Показуючи що-небудь, привертати увагу до чогось.

Сафар мовчки виставляв усі Настині принади: спритно розплів їй косу – і волосся вкрило її аж до п'ят каштановим шовковим плащем (З. Тулуб).

6. що. Показувати, здійснювати на сцені виставу.

– Ви таки думаєте виставляти п'єсу? – обізвався Абдураїм (М. Коцюбинський);

Трупа П. Саксаганського з великим успіхом виставляла “Лимерівну” Панаса Мирного (з наук. літ.);

Скілько разів доводилося нам милуватися .. вашим [братів Тобілевичів] талановитим хистом виставити на кону кожну п'єсу так, що вона била у вічі справжнім життям (Панас Мирний).

7. кого, що. Виділяти, висувати кого-небудь для виконання певного завдання, участі в чомусь.

Звечора радилися – кому йти [на жнива]; цілою громадою вибрали й щось шепталися. На ранок виставили дванадцять чоловік, та все здорових (Панас Мирний);

Коли вона [радикальна партія] виставила двох кандидатів своїх і кандидатура їх потверджена, то се таки щось та значить (Леся Українка);

// Посилати на бій або змагання (військо, окремі команди, поодиноких видатних осіб і т. ін.).

Тож посила [Еней] зробить умову, Як завтра виставляти рать (І. Котляревський);

Я зупинився. “Знаєш що, – сказав переслідувач, – я тебе, рисака, виставлю на крос! Такі ноги дурно пропадають!” (Ю. Яновський);

На початку війни Росія змогла виставити проти Наполеона три армії (з наук. літ.);

* Образно. Народ виставляв на бій з лихом своїх бійців, мужніх і відважних, таких, як Кармелюк, Довбуш і Шевченко (М. Чабанівський);

// Ставити для охорони, вартування (дозори, пости і т. ін.).

Піхота .. тепер вже не виходила з шанців. Виставляли дозори та облягалися спати (Ю. Смолич);

Одного разу, розказують, щоб захистити себе від нових несподіваних нападів, жителі села вирішили варту виставити (з переказу);

“Побратими” нашвидку виставили на всіх підступах до Борислава охоронні пости (П. Колесник).

8. що. Проголошувати, оголошувати вимоги, принципи і т. ін.; пропонувати що-небудь для обговорення, прийняття, визнання.

Приємно було спустити цих загадкових людей .. на грішну землю, спостерігати їхнє перетворення на простих смертних, виставляти їм вимоги: де мають мешкати, скільки працювати, які свята справляти (П. Загребельний);

Думка, що доріжку до троянди уторовує той, хто її прищепив, Павлові не подобалася, бо проти такого претендента він не міг виставити свої права (М. Томчаній).

9. кого. Проголошувати, показувати кого-небудь якимсь або кимсь.

А Галя – Галя радіє, не дивлячись [незважаючи] на те, що мати її перед Василем такою [дурною] виставляє (Панас Мирний);

Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього – виставляти себе гіршим, ніж був насправді (І. Багмут);

// кого, що. Виявляти, показувати які-небудь риси.

– Чого тебе понесло у ті вирви самого, куди люди й не потикаються? Геройство своє виставляєш чи, може, дикому кабанові на зуб закортіло потрапити? (О. Бердник);

Здавна народна мораль засуджувала тих, хто надміру хвалиться, виставляє себе з-поміж інших (з наук.-попул. літ.);

// кого, що. Зображувати, змальовувати кого-, що-небудь засобами мови (на письмі або в розмові).

Кравченко вже щось написав .. Каже, що й мене там виставив (М. Коцюбинський).

10. що. Вписувати в що-небудь, проставляти в чомусь (у журналі, відомості і т. ін.).

Оце ж провела останні контрольні роботи, хочу виставити гімназисткам підсумкові оцінки (М. Сиротюк);

– Я ще оцінок у журналі не виставив. Так що... Коли Лимар видужає, хай підійде до мене (Г. Усач).

(1) Виставля́ти / ви́ставити напока́з кого, що – вихваляючись, робити що-, кого-небудь видимим, доступним для спостереження, огляду, ознайомлення; показувати, демонструвати.

Олеся танцювала.., виставляючи напоказ пальці, обсаджені золотими перснями (І. Нечуй-Левицький);

А проте він більше, ніж Олена, любив виставляти Нелю напоказ: захоплення гостей небуденною красою дівчинки брати нерозумно на рахунок своїх особистих заслуг (Ірина Вільде).

△ (2) Ви́ставити зві́ра, мисл. – вигнати звіра на мисливців гончаками або загоничами.

Собака допомагає загоничам виставити звіра (з газ.).

◇ (3) Виставля́ти (виво́дити, вести́) / ви́ставити (ви́вести) за две́рі (за порі́г, рідко за воро́та) кого – проганяти, випроваджувати кого-небудь звідкись.

Непроханого за двері ведуть (прислів'я);

Він вивів за двері обох Гандзюків (Г. Косинка);

Начальник табору виставив полоненика за ворота разом з папірцем (Ю. Яновський);

Гаркуша, роз'ярившись, поспішив виставити Тимоху за двері (О. Гончар);

– Та чого ж ви хочете? – вигукнув я. – Невже ви ніколи не допомагали ближнім? Ця думка злякала мене самого. Якщо вона була тут – така маленька і слабка – її теж могли так само виставити за поріг (із журн.);

(4) Виставля́ти / ви́ставити на по́сміх (на посміхо́висько) кого, що – робити об'єктом загального осуду, висміювання.

Вона [баронеса] мене ще в ярмо запрягає, на посміх людський виставляє! (Леся Українка);

О ні, в емоціях йому не відмовиш, в його [Кульбаки] їх, може, вже занадто, тільки всі свої, химерні, як і ця комишанська його затятість, що одним махом звела нанівець, на посміх виставила всі твої ілюзії (О. Гончар);

Заслуга сатирика в тому й полягає, щоб вчасно викрити ретельно замасковане соціальне зло й безстрашно виставити його на вселюдське посміховисько (із журн.);

(5) Виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку кого – привселюдно ганьбити, соромити кого-небудь.

– Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (І. Франко);

(6) Виставля́ти / ви́ставити ро́ги – зустрічати кого-небудь із відвертою неприязню, вороже.

[Мелешко:] А квартира то вже й зовсім не та – одразу роги виставила. Тут чиїсь чужі речі (І. Кочерга).