виставляти

ВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТАВИТИ, влю, виш; мн. ви́ставлять; док., перех.

1. Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.).

Микола.. виставив вікно, поставив його коло стіни і поліз у кімнату (Н.-Лев., II, 1956, 202).

2. Забираючи звідки-небудь, ставити назовні.

Бджоли облітались, і дід з Дмитром урочисто заносять вулики в омшаник — хай там постоять тижнів зо два, а потім їх зовсім можна буде виставляти (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 269);

На моєму столі, потіснивши книги й письмове приладдя, він [Разуєв] виставляє дюжину.. банок з медом, сметаною, варенням (Логв., Давні рани, 1961, 39);

Дерев’яні меблі.. протягом зими покололися. Тоді Ладишко їх виставив і купив собі металеві (Руд., Остання шабля, 1959, 188);

// Ставити назовні, приладновуючи для чого-небудь.

Пастку виставили на кризі, недалеко від шхуни (Трубл., І, 1955, 174).

3. перен. Проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).

Гаркуша, роз’ярившись, поспішив виставити Тимоху за двері (Гончар, Таврія.., 1957, 36);

Начальник табору виставив полоненика за ворота разом з папірцем (Ю. Янов., II, 1954, 62).

4. Висувати що-небудь звідкись або з-за чогось.

В віконця з будок виглядали [троянці] І носа вон не виставляли, Шептались і люльки тягли (Котл., І, 1952, 215);

Тут Емене не витримала,.. виставила голову з-за дерева (Коцюб., І, 1955, 286);

// Випинати що-небудь.

Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (Коп., Як вони.., 1948, 9);

Стрілець обережно зробив два кроки вперед і, виставивши гвинтівку, запитав: — Пропуск? (Трубл., І, 1955, 48).

5. Поміщати що-небудь у певному місці для публічного показу або для огляду.

Харчували нас [шевців] добре, бо ми майже щодня виставляли на лутку вікна новенькі чоботи (Чаб., Катюша, 1960, 78);

— З вашого, Григорію Тарасовичу, коня треба б негайно здерти шкуру, напхати соломою й виставити в музеї. Це — феноменальне явище (Довж., Зач. Десна, 1957, 46);

// Показуючи що-небудь, привертати увагу до чогось.

Олеся танцювала.., виставляючи напоказ пальці, обсаджені золотими перснями (Н.-Лев., III, 1956, 102);

І саме тому, що вона не виставляла тих сліз напоказ, зворушили вони його до глибини душі (Вільде, Сестри.., 1958, 397);

А Сафар мовчки виставляв усі Настині принади: спритно розплів їй косу — і волосся вкрило її аж до п’ят каштановим шовковим плащем (Тулуб, Людолови, І, 1957, 225).

6. Показувати, здійснювати на сцені виставу.

Трупа П. Саксаганського з великим успіхом виставляла "Лимерівну" [Панаса Мирного] (Рад. літ-во, 6, 1957, 84);

— Ви таки думаєте виставляти п’єсу? — обізвався Абдураїм (Коцюб., II, 1955, 137);

Скілько разів доводилося нам милуватися.. Вашим [братів Тобілевичів] талановитим хистом виставити на кону кожну п’єсу так, що вона била у вічі справжнім життям (Мирний, V, 1955, 387).

7. Виділяти, висувати кого-небудь із свого середовища для виконання певного завдання, участі в чомусь.

Звечора радилися — кому йти [на жнива]; цілою громадою вибрали й щось шепталися. На ранок виставили дванадцять чоловік, та все здорових (Мирний, IV, 1955, 246);

Коли вона [радикальна партія] виставила двох кандидатів своїх і кандидатура їх потверджена, то се таки щось та значить (Л. Укр., V, 1956, 35);

// Посилати на бій або змагання (військо, окремі команди, поодиноких видатних осіб і т. ін.).

Тож посила [Еней] зробить умову, Як завтра виставляти рать (Котл., І, 1952, 282);

На початку війни Росія змогла виставити проти Наполеона три армії (Іст. УРСР, І, 1953, 401);

Я зупинився. "Знаєш що, — сказав переслідувач, — я тебе, рисака, виставлю на крос! Такі ноги дурно пропадають!" (Ю. Янов., II, 1954, 18);

*Образно. Народ виставляв на бій з лихом своїх бійців, мужніх і відважних, таких, як Кармелюк, Довбуш і Шевченко (Чаб., Шляхами.., 1961, 123);

// Ставити для охорони, вартування (дозори, пости і т. ін.).

Піхота.. тепер вже не виходила з шанців. Виставляли дозори та облягалися спати (Смолич, Мир.., 1958, 156);

"Побратими" нашвидку виставили на всіх підступах до Борислава охоронні пости (Кол., Терен.., 1959, 65).

8. Проголошувати, оголошувати вимоги, принципи і т. ін.; пропонувати що-небудь для прийняття, визнання.

Всім і кожному відомо, що буржуазні політикани скрізь і завжди виставляють перед народом всякі лозунги, програми і платформи для обману народу (Ленін, 11, 1949, 291);

В "Бранді" Ібсен намагався виставити тезис — "Все, або нічого", — людина не повинна жити компромісом (Вітч., 5, 1956, 159);

Думка, що доріжку до троянди уторовує той, хто її прищепив, Павлові не подобалася, бо проти такого претендента він не міг виставити свої права (Томч., Готель.., 1960, 36).

9. Проголошувати, показувати кого-небудь якимсь або кимсь.

А Галя — Галя радіє, не дивлячись на те, що мати її перед Василем такою [дурною] виставляє (Мирний, IV, 1955, 77);

Попи не годні нічого подіяти, хоч Охримовича і мене виставляють яко безбожників і ворогів церкви (Стеф., III, 1954, 245);

Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був насправді (Багмут, Опов., 1959, 55);

// Зображувати, змальовувати кого-, що-небудь засобами мови (на письмі або в розмові).

Кравченко вже щось написав.. Каже, що й мене там виставив (Коцюб., III, 1956, 174).

10. Вписувати в що-небудь, проставляти в чомусь (у журналі, відомості і т. ін.).

Виставити оцінки за чверть.

Виставля́ти на по́сміх — робити так, щоб хто-небудь став об’єктом висміювання.

Вона [баронеса] мене ще в ярмо запрягає, на посміх людський виставляє! (Л. Укр., III, 1952, 547).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виставляти — Виставля́ти: — (на публі́ку) — прилюдно ганьбити [14] Словник з творів Івана Франка
  2. виставляти — (висунувши щось з метою показати) висувати, вихиляти, розм. висолоплювати, вивалювати, солопити. Словник синонімів Полюги
  3. виставляти — виставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. виставляти — (вікно) виймати; (де) ставити; (з зали) виводити; (ніс) висувати; (в музеї) експонувати; (п'єсу) показувати; (кандидата) пропонувати, називати; (рій у бій) посилати; (варту) розставляти; (дурнем) зображати; (причину) подавати. Словник синонімів Караванського
  5. виставляти — -яю, -яєш, недок., виставити, -влю, -виш; мн. виставлять; док., перех. 1》 Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2》 Забираючи звідки-небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого-небудь. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виставляти — ВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТАВИТИ, влю, виш; мн. ви́ставлять; док. 1. що. Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). Микола .. виставив вікно, поставив його коло стіни і поліз у кімнату (І. Словник української мови у 20 томах
  7. виставляти — див. виганяти; показувати Словник синонімів Вусика
  8. виставляти — виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку перед ким. Ганьбити, соромити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (І. Франко). роби́ти пу́бліку з кого, діал. Фразеологічний словник української мови
  9. виставляти — ВИВО́ДИТИ (допомагати або примушувати йти з собою звідки-небудь, за межі чогось), ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИПРОВОДЖА́ТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ (проганяти). — Док.: ви́вести, ви́провадити, ви́проводити, ви́ставити. Султанські турки і татари Ясир виводили з села (М. Словник синонімів української мови
  10. виставляти — Виставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виставити, -влю, -виш, гл. 1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Макс. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють. Ном. № 1122. 2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками. Словник української мови Грінченка