1. Словник української мови Грінченка

виставляти

Виставля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. виставити, -влю, -виш, гл.

1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Макс. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють. Ном. № 1122.

2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками.

3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Ном. № 13952. — перед очі. Представлять, представить на усмотрѣніе.

4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виставляти — Виставля́ти: — (на публі́ку) — прилюдно ганьбити [14] Словник з творів Івана Франка
  2. виставляти — (висунувши щось з метою показати) висувати, вихиляти, розм. висолоплювати, вивалювати, солопити. Словник синонімів Полюги
  3. виставляти — виставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. виставляти — (вікно) виймати; (де) ставити; (з зали) виводити; (ніс) висувати; (в музеї) експонувати; (п'єсу) показувати; (кандидата) пропонувати, називати; (рій у бій) посилати; (варту) розставляти; (дурнем) зображати; (причину) подавати. Словник синонімів Караванського
  5. виставляти — -яю, -яєш, недок., виставити, -влю, -виш; мн. виставлять; док., перех. 1》 Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2》 Забираючи звідки-небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого-небудь. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виставляти — ВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТАВИТИ, влю, виш; мн. ви́ставлять; док. 1. що. Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). Микола .. виставив вікно, поставив його коло стіни і поліз у кімнату (І. Словник української мови у 20 томах
  7. виставляти — див. виганяти; показувати Словник синонімів Вусика
  8. виставляти — виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку перед ким. Ганьбити, соромити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (І. Франко). роби́ти пу́бліку з кого, діал. Фразеологічний словник української мови
  9. виставляти — ВИВО́ДИТИ (допомагати або примушувати йти з собою звідки-небудь, за межі чогось), ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИПРОВОДЖА́ТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ (проганяти). — Док.: ви́вести, ви́провадити, ви́проводити, ви́ставити. Султанські турки і татари Ясир виводили з села (М. Словник синонімів української мови
  10. виставляти — ВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТАВИТИ, влю, виш; мн. ви́ставлять; док., перех. 1. Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). Микола.. виставив вікно, поставив його коло стіни і поліз у кімнату (Н.-Лев., II, 1956, 202). Словник української мови в 11 томах