виставляти

виставля́ти

-яю, -яєш, недок., виставити, -влю, -виш; мн. виставлять; док., перех.

1》 Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.).

2》 Забираючи звідки-небудь, ставити назовні.

|| Ставити назовні, приладновуючи для чого-небудь.

3》 перен. Проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).

Виставити звіра мисл. — вигнати його на мисливців (гончаками чи загоничами).

4》 Висувати що-небудь звідкись або з-за чогось.

|| Випинати що-небудь.

5》 Поміщати що-небудь у певному місці для публічного показу або для огляду.

|| Показуючи що-небудь, привертати увагу до чогось.

6》 Показувати, здійснювати на сцені виставу.

7》 Висувати кого-небудь із свого середовища для виконання певного завдання, участі в чомусь.

|| Посилати на бій або змагання (військо, окремі команди, поодиноких видатних осіб і т. ін.).

|| Ставити для охорони, вартування (дозори, пости і т. ін.).

8》 Проголошувати, оголошувати вимоги, принципи і т. ін.; пропонувати що-небудь для прийняття, визнання.

9》 Проголошувати, показувати кого-небудь якимсь або кимсь.

|| Зображувати, змальовувати кого-, що-небудь засобами мови (на письмі або в розмові).

10》 Вписувати в що-небудь, проставляти в чомусь (у журналі, відомості і т. ін.). Виставити оцінки за семестр.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виставляти — Виставля́ти: — (на публі́ку) — прилюдно ганьбити [14] Словник з творів Івана Франка
  2. виставляти — (висунувши щось з метою показати) висувати, вихиляти, розм. висолоплювати, вивалювати, солопити. Словник синонімів Полюги
  3. виставляти — виставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. виставляти — (вікно) виймати; (де) ставити; (з зали) виводити; (ніс) висувати; (в музеї) експонувати; (п'єсу) показувати; (кандидата) пропонувати, називати; (рій у бій) посилати; (варту) розставляти; (дурнем) зображати; (причину) подавати. Словник синонімів Караванського
  5. виставляти — ВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТАВИТИ, влю, виш; мн. ви́ставлять; док. 1. що. Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). Микола .. виставив вікно, поставив його коло стіни і поліз у кімнату (І. Словник української мови у 20 томах
  6. виставляти — див. виганяти; показувати Словник синонімів Вусика
  7. виставляти — виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку перед ким. Ганьбити, соромити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (І. Франко). роби́ти пу́бліку з кого, діал. Фразеологічний словник української мови
  8. виставляти — ВИВО́ДИТИ (допомагати або примушувати йти з собою звідки-небудь, за межі чогось), ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИПРОВОДЖА́ТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ (проганяти). — Док.: ви́вести, ви́провадити, ви́проводити, ви́ставити. Султанські турки і татари Ясир виводили з села (М. Словник синонімів української мови
  9. виставляти — ВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́СТАВИТИ, влю, виш; мн. ви́ставлять; док., перех. 1. Виймати що-небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). Микола.. виставив вікно, поставив його коло стіни і поліз у кімнату (Н.-Лев., II, 1956, 202). Словник української мови в 11 томах
  10. виставляти — Виставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виставити, -влю, -виш, гл. 1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Макс. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б'ють. Ном. № 1122. 2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками. Словник української мови Грінченка