вистриб

ВИ́СТРИБ, у, ч., рідко.

Енергійний, жвавий стрибок.

Він тримав за руку хлопчика і в такт вистрибам свого синка пустотливо підстрибував і сам (Олесь Досвітній);

Ну, тут уже такий іде вистриб, що Бровко починає й собі стрибати (Остап Вишня).