Словник української мови у 20 томах

вистрілений

ВИ́СТРІЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́стрілити 1.

Біля фортеці стоять дві поіржавілі велетенські гармати. Ядра, вистрілені колись із цих гармат, пробили віковічні мури Константинополя (Р. Іваничук);

// ви́стрілено, безос. пред.

Назустріч йому [Хмельницькому] виїхала козацька хоругов (сотня) чигиринська; при в'їзді з замку вистрілено з п'яти гармат (М. Грушевський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вистрілений — ви́стрілений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови