вистріл
ВИ́СТРІЛ, у, ч., заст.
Те саме, що по́стріл.
Були тут страшнії гармати, Од вистрілу дрижали хати, А пушкарі то клались ниць (І. Котляревський);
Я прицілився, гуркнув вистріл (І. Франко);
Стрілець – той знає смак, коли запахне перший вистріл (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)