виструнчуватися

ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СТРУНЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Випрямлятися, ставати дуже прямо, струнко.

Лейтенант виструнчувався, скільки мав сили. Здавалося, що його хребет от-от переломиться (С. Скляренко);

– Авраменко! – Я! – виструнчується селюк у смугастому піджаці [піджаку] (Є. Доломан);

Якименко говорив таким змужнілим командирським голосом, що Гороха навіть не помітив, як виструнчився (В. Поліщук);

Лукію наче кольнуло щось. Виструнчилася, заніміла. Очі з тривогою вп'ялися в гостя (О. Донченко);

// Ставати струнким.

[Пан Стась:] Ви гляньте, як наш дядя зразу розгулявся! Одмолодів, виструнчився, прямо не впізнаєш. Що то – волю почув! (С. Васильченко).

2. перен. Розміщуватися рівно, прямо, спрямовуючись угору (перев. про рослини).

Вона йшла, як завжди, алеєю молодих осокорів, що виструнчилися вздовж тихого завулка (С. Журахович);

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. Понад самим кюветом виструнчились гінкі стебла, однакові, незліченні, як солдати (О. Гончар);

Уздовж залiзничного полотна виструнчився предковiчний лiс (Р. Андріяшик).

Значення в інших словниках

1. виструнчуватися — вистру́нчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виструнчуватися — -уюся, -уєшся, недок., виструнчитися, -чуся, -чишся, док. Випрямлятися, ставати дуже прямо, струнко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виструнчуватися — ВИПРО́СТУВАТИСЯ (ставати рівним), ВИПРОСТО́ВУВАТИСЯ, ВИПРЯМЛЯ́ТИСЯ, ВИРІ́ВНЮВАТИСЯ, ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, РОЗІГНУ́ТИСЯ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИСЯ рідше. — Док.: ви́простатися, ви́простуватися, ви́прямитися, ви́рівнятися, ви́струнчитися.  Словник синонімів української мови
4. виструнчуватися — ВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СТРУНЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Випрямлятися, ставати дуже прямо, струнко. Старший сержант Івашко — виструнчується, прикладає руку до козирка (Панч, Іду, 1946, 51); Лукію наче кольнуло щось.  Словник української мови в 11 томах