виступець
ВИ́СТУПЕЦЬ¹, пця, ч.
1. Малий, неширокий крок.
Ось чимала купа панянок проходе [проходить], – перепеличка не зрівняється з їх дрібненькими виступцями! (Панас Мирний);
// Назва танцювального руху дрібушок.
Танець з елементами виступця.
2. Груповий танок, який виконують, рухаючись по колу, підскакуючи й виставляючи руки всередину, то звужуючи, то розширюючи коло.
Вона вміла краще за всіх грати на цимбалах .. і ловко танцювала виступця (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).
ВИ́СТУПЕЦЬ² див. ви́ступці.
ВИ́СТУПЕЦЬ³, пця, ч.
Невеликий виступ (у 1 знач.).
Оздобами і виступцями, карнизами і щедрою ритмікою віконного рисунка окреслювалася [церква] в ранковій просвітленості (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)