виступець
ВИ́СТУПЕЦЬ¹, пця, ч.
1. Малий, неширокий крок.
Ось чимала купа панянок проходе [проходить], — перепеличка не зрівняється з їх дрібненькими виступцями! (Мирний, III, 1954, 261);
// Назва танцювального руху дрібушок.
2. заст. Груповий танок, який виконують, рухаючись по колу, підскакуючи й виставляючи руки всередину, то звужуючи, то розширюючи коло.
Вона вміла краще за всіх грати на цимбалах.. і ловко танцювала виступця (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 460).
ВИ́СТУПЕЦЬ² див. ви́ступці.
Словник української мови (СУМ-11)