виступцем

ВИ́СТУПЦЕМ, присл.

Дрібно ступаючи.

Виступцем тихо йду (Сл. Гр.);

Пішов він знову виступцем по хаті (Панас Мирний);

Королева .. стала в коло разом з іншими панянками та двома кавалерами і повела виступцем таночок (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. виступцем — ви́ступцем прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. виступцем — присл. Дрібно ступаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виступцем — ВИ́СТУПЦЕМ, присл. Дрібно ступаючи. Пішов він [Власов] знову виступцем по хаті (Мирний, IV, 1955, 129); Виступцем тихо йду (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. виступцем — Ви́ступцем см. виступець 1.  Словник української мови Грінченка