Словник української мови у 20 томах

висування

ВИСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. висува́ти.

Під час експлуатації меблів не слід докладати надмірних зусиль для відчинення дверцят, висування шухляд та інших рухомих частин (з Інтернету);

Коли з моїм висуванням справа піде так і далі, то швидко долечу й до обласного масштабу (Ю. Збанацький);

Висування Фрейдом психоаналітичних ідей супроводжувалося переосмисленням поширених у кінці ХІХ століття методів лікування істеричних хворих (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. висування — висува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. висування — -я, с. Дія за знач. висувати 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висування — ВИСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висува́ти 1-3. Одним з найважливіших завдань профспілок є висування і підготовка адміністраторів з робітників і трудящих мас взагалі (Ленін, 33, 1951, 157); На Україні почалося висування кандидатів до складу обласних виборчих комісій (Рад. Укр., 16.I 1959, 1).  Словник української мови в 11 томах