висування
ВИСУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. висува́ти.
Під час експлуатації меблів не слід докладати надмірних зусиль для відчинення дверцят, висування шухляд та інших рухомих частин (з Інтернету);
Коли з моїм висуванням справа піде так і далі, то швидко долечу й до обласного масштабу (Ю. Збанацький);
Висування Фрейдом психоаналітичних ідей супроводжувалося переосмисленням поширених у кінці ХІХ століття методів лікування істеричних хворих (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)